- В якому стані перебуває система доставки обідів в офіс в Києві? 
- Така система існує вже близько 10 років. Обсяг цього ринку можна оцінити приблизно в 2 млн. $ На рік. На кінець 2006 року в Києві було більше 30 підприємств, що займаються доставкою їжі.
Всіх їх можна розділити на ті, які мають свій ресторан або кафе, наприклад, «Два гуся», «Пузата хата», і ті, які його не мають - «Марія Магдалина», ПП «Корделія» і ін. Підприємства першої категорії доставляють страви зі свого стандартного меню, яке знайоме відвідувачам торгових точок. Для розкрутки послуг доставки зазвичай використовують сайт або друковану продукцію.
Підприємства другої групи своє меню розробляють спеціально для доставки і досить часто його змінюють. Основний канал просування послуг - Інтернет, адресні поштові розсилки по офісах. Крім доставки такі компанії займаються ще й великим кейтерингом (будь-яка доставка їжі за межі кухні - це вже кейтеринг, тому доставку обідів можна назвати дрібним кейтерингом). Під великим кейтерингом мається на увазі організація банкетів і фуршетів, для яких середня вартість замовлення - 150-200 грн на людину, а кількість учасників - від 50 осіб.
Великий кейтеринг - напрямок набагато вигідніший, ніж дрібний - доставка обідів. Щоб убезпечити себе від банкруцтва, підприємству по доставці обідів потрібно мати хоча б одного постійного замовника, який забезпечить стабільний прибуток, замовляючи певну кількість обідів щодня. Але не всім це вдається. Випадки швидкого розорення підприємств, розрахованих тільки на випадкові замовлення, досить часті. Однак деяким спеціалізованим компаніям (без кафе) вже досить багато років, і весь цей час вони спеціалізуються в основному на доставці недорогих обідів в офіси. Основними їхніми конкурентами є так звані «бабусі», які досить давно взялися готувати ще більш дешеві обіди і розвозити їх по робочих місцях. Перевага підприємств перед надомницею в тому, що вони несуть відповідальність за якість продукції, внаслідок чого нею навряд чи можна отруїтися.
У порівнянні з європейськими країнами ринок доставки у нас розвинений дуже слабо. Конкуренція зараз невелика і ринку є куди рости, тому що тенденція частих замовлень їжі в офіс з'явилася тільки недавно, а замовляти їжу додому поки взагалі не прийнято, хоча в усьому світі це дуже популярно.
- Чи складає таке харчування конкуренцію ресторанам? Якщо так, то ресторанам якої цінової категорії?
- Якщо складають, то в першу чергу ресторанам низької цінової категорії. Тому що середня вартість замовленого обіду - 15-20 грн., Тобто приблизно як обід в закладі нижнього цінового сегмента.
Обіди в офіс замовляють, як правило, в тому випадку, коли багато роботи, йти за обідом кудись, а розчинні супи або бутерброди їсти не хочеться. Або ж начальство вирішило централізовано годувати співробітників в офісі через турботи про них або в цілях економії робочого часу. Потенційними замовниками обідів є співробітники офісів, поруч з якими немає закладів громадського харчування низької цінової категорії. Якщо такий заклад знаходиться поруч, зручніше і швидше буде відвідати його, а не чекати доставки їжі. Тобто обсяг їжі,що доставляється залишається досить скромним і якщо й становить конкуренцію харчуванню в ресторанах, то поки дуже маленьку.
Якщо ж говорити про компанії, які, маючи своє кафе, організовують службу доставки, то вони не тільки не відтинають у себе клієнтів, а навпаки, завдяки службі доставки розширюють свою клієнтуру за рахунок тих людей, які живуть занадто далеко від закладу, щоб їздити туди харчуватися, але дуже люблять його кухню. Для таких підприємств служба доставки - це розширення бізнесу.
- Наскільки розвинена система доставки їжі в Європі і які відмінності між європейською системою і української?
- Більше розвинена. У Києві на 3 млн чоловік трохи більше 30 компаній займаються доставкою обідів, а це дуже мало. Насправді все так тому, що не прийнято замовляти їжу додому. В Європі половина замовлень по доставці - це замовлення додому. У Франції, наприклад, дуже популярна доставка японської кухні: її замовляє майже кожна друга сім'я. У багатьох європейських країнах взагалі не прийнято готувати вдома. Вважається, що набагато краще замовити їжу додому або піти в найближче кафе. У нас же вважається, що господиня не господиня, якщо не вміє готувати перше-друге-третє. Та й чужу людину можуть побоятися впускати додому, навіть якщо це працівник доставки. Крім того, власне приготування значно дешевше ніж замовна їжа. В результаті виходить, що стандартна сім'я витрачає багато часу на приготування їжі.
Однак суспільство не стоїть на місці - кількість компаній, що доставляють їжу, збільшується. За 2006 рік з'явилося 8 нових підприємств.
Я поки не порушувала питання доставки їжі середньої і високої цінових категорій. У багатьох елітних ресторанах є така послуга. Нею користуються в тому випадку, коли хтось дуже любить кухню ресторану, але не завжди може до нього добратися, або якщо ресторан надає дієтичне харчування. Така послуга - дуже маленький сегмент ринку, нею користується VIP-клієнтура.
- Які перспективи розвитку в Києві цієї інфраструктури?
- Оскільки місто росте, людей і офісів стає все більше, то перспектива дуже непогана. Особливо перспектива розвитку практично не існуючої поки доставки додому. Я думаю, вона все-таки буде розвиватися, тому що закономірний шлях розвитку будь-якого суспільства - зменшення витрат часу і сил на фізичну працю. Зараз городяни, щоб поїсти, не орють поле, не будують своїми руками будинок - для цього є спеціально навчені люди. Вони працюють, щоб інші не витрачали часу на цю працю і встигали займатися своєю справою. І ситуація, коли жінка, пропрацювавши з ранку до вечора, прийшовши додому не стоїть годинами за плитою, вважається цілком нормальною в такому суспільстві. Як показав розвиток європейської цивілізації, суспільство рано чи пізно приходить до такого стану. А оскільки доходи ростуть і все більше сімей можуть собі дозволити регулярно відвідувати заклади громадського харчування, ринок буде розвиватися. Але оскільки вдосконалення суспільства відбувається дуже повільно, ринок буде розширюватися максимум на 4-5% в рік. В основному це буде відбуватися за рахунок вже існуючих фаст-фудів, які поки що не мають служби доставки. Таке розширення бізнесу дуже вигідно, адже вже є цехи, персонал, транспорт, на якому поставляються продукти - ні на що не потрібно витрачатися, крім невеликої рекламної кампанії. Та й конкуренти вже організували у себе таку послугу.
Уже сьогодні вигідною і перспективною є доставка піци (як в офіс, так і додому). По-перше, тому, що цей продукт дуже популярний, а по-друге, тому, що в домашніх умовах її майже ніхто не вміє готувати. Незважаючи на це, не всі піцерії надають послугу доставки. Хтось пробував, але через якийсь помилки в менеджменті не вийшло, комусь просто лінь. В результаті в святкові дні, а також по п'ятницях піцу замовити дуже важко, а чекати - дуже довго. Тобто попит перевищує пропозицію.
На даний момент більшість офісних працівників продовжує харчуватися бутербродами, тому що в більшості компаній постійна доставка їжі не налагоджена.
